Автор теорії ТА Ерік Берн розглядав сценарій як підсвідомий план життя, за допомогою якого люди структурують свій час

Сценарії визначають долі людей, зокрема підхід до відносин та задач. Берн вважав, що в основі сценаріїв зазвичай лежать безпосередні, як у дітей, ілюзії, які можуть зберігатися протягом усього життя. У дитинстві, «за замовчуванням» люди вважають, що з ними та з усіма, хто навколо, все гаразд. Це, так звана, позиція «Я — ок, Ти - ок». Це означає, що у свідомості дитини кожна людина має цінність, значення і гідність. Прийняття себе таким, який ти є і прийняття іншого, таким, яким є він — це ознака гармонійної особистості, яка живе не за сценарієм. Однак переживання досвіду в ранньому віці часто призводить до зміни життєвої позиції.
Сценарій складається в дитинстві, підкріплюється батьками, виправдовується ходом подій і досягає піку при виборі шляху.
Розрізняють переможні або, так звані, банальні сценарії. У перших план життя людини включає реалізацію, втілення мрій, досягнення успіху. У других — людина у підсумку так і не отримує того, чого прагне. Відповідно до власної компетенції люди часто інтерпретують реальність з тим, щоб їм здавалося, що вона виправдовує їх сценарні рішення. Це відбувається тому, що в его-стані Дитини будь-яка загроза сценарним уявленням про світ сприймається як перешкода в задоволенні потреб і навіть як загроза самому існуванню.
Хоча батьки не можуть змусити дитину прийняти будь-які рішення, вони, однак, мають на них сильний вплив. З перших днів життя дитини батьки передають їй якісь послання, на основі яких дитина формує свої уявлення про себе, інших людей і життя. Сценарні послання можуть бути як словесними, так і несловесними. При цьому вони утворюють основний зміст, відповідно до якого дитина і приймає головні рішення щодо свого сценарію.